На відстані пострілу очі сумні там за папороттю у темряві море б*ється об скелі круті місяць розсипав динари свої Піщаний годинник лежить у човні човен приплив без людей і вітрил серце зрадливо б*ється в мені ще одна мить і лежатимеш ти Там за папороттю у темряві на відстані пострілу очі сумні.
Змарновані ночі проведені у снах латаючи дірки пройшовші крізь нас дим біля сцени я вдихаю тебе цей запах єдине що гріє мене тонкими пальцями, ударами струн ти змішуєш мелодію і я вній тону сріблом плавиться серце капає в живіт наш крилатий друг передає тобі привіт
Над водою туман на чужі береги я приплив і спалив всі свої кораблі
Твій корабель у пляшці заколисаний в морі цей всесвіт безмежний та ти у неволі…