Tatyana Bovanenko - for all those, who have gone | Текст песни

• Тексты песен
• Tatyana Bovanenko
• for all those, who have gone

«for all those, who have gone»

міста і вокзали відносили нас до людей,
котри́х ми любили
за ко́трих ледве не помирали,
відносили нас до трамваїв,квартирних дверей,
за ними цинічно вдавали, що нас не знали

наш погляд став тьмяним,серце геть нечітким
ми прагнули спокою,прихистку і розради,
світ раптом ставав безжальним
і надто жорстким
ми зненави́діли всіх,хто нас шаблонно зрадив

міста і вокзали відвозили нас подалі
від однотипних будинків,закам'янілих облич
ми кожного дня помирали,тонули в своїй печалі
сьогодні настала осінь; і ми з нею віч-на-віч

як добре,що час згладжує гострі кути
стирає усі сліди з системи координат
знаєш,це щастя-не знати де зараз ти
не писати тобі сонетів,не грати сонат

як добре, що серце стихає й поволі гасне
те що палало,спалювало нутро
так виснажливо знаєш, й водночас до чого ж
прекрасно
коли раптом стає все одно.


Tatyana Bovanenko еще тексты