це все ілюзія,вигадка, чийсь просто невдалий жарт я посміхаюсь,неабияк зростає втома поруч з тобою,в твоїх обіймах,я-вдома наше життя - не більше, ніж рóзклад карт
ми геть випадкові люди, неначе сусіди з плацкарту дорогу ми разом,потім вже нас немає мене біля тебе щось дивно і міцно тримає і я залишаюсь,ставлячи долю на карту
це все не більше ніж псевдо-реальність, втім нам у ній добре, і зрештою,навіть щасливо я можу сказати напевно,що ти-мій дім в якому спокійно і тихо,інше не так важливо
це не більше ніж жереб небес чи знамено зірок та навряд чи сам Всесвіт нас зводить разом імовірніше- наші шляхи, їх довільний зв'язок кожна дія та жест,випадково кинута фраза
це не більше ніж збіг обставин, причин простих наслідок наших дій ,їх альтернативи і навряд чи хтось зверху вигадує нам мотиви для того, щоб ми обирали завждú не тих.