Проект з'явився на основі тексту Кароля Войтили з «Римського Триптиху»:
1. Здивування
Затока лісу спадає в ритмі гірських потоків, Тебе мені ритм цей являє, Предвічне Слово. Яке ж предивне Твоє мовчання в усім, чим звідусіль проявляє створений світ… що кожним схилом спадає разом із затокою лісу… і те, що з собою відносить сріблястий каскад потоку, що спадає з гори ритмічно, своєю течією підхоплений… — відносить куди?
2. Джерело
Щоб знайти джерело, мусиш вгору іти, проти течії Продирайся, шукай, не відходь, знаєш, що воно мусить бути
— десь тут мусить бути Де ти, джерело?.. Де?! Не відходь! Де ти, джерело? Де ти, джерело?
…
Струмок, лісовий відкрий мені таємницю свого початку! Струмок, лісовий струмок, — чому мовчиш?
Як же старанно ти сховав таємницю свого початку. Дозволь мені умочити вуста в джерельну воду,
Щоб знайти джерело, мусиш вгору іти, проти течії Продирайся, шукай, не відходь, знаєш, що воно мусить бути
— десь тут мусить бути Де ти, джерело?.. Де?! Не відходь! х2
Де ти, джерело? Де ти, джерело?
За матеріалами deon.pl
Projekt powstał w oparciu o tekst Karola Wojtyły zaczerpnięty z „Tryptyku Rzymskiego”:
1. Zdumienie
Zatoka lasu zstępuje w rytmie górskich potoków ten rytm objawia mi Ciebie, Przedwieczne Słowo. Jakże przedziwne jest Twoje milczenie we wszystkim, czym zewsząd przemawia stworzony świat… co razem z zatoką lasu zstępuje w dół każdym zboczem… to wszystko, co z sobą unosi srebrzysta kaskada potoku, który spada z góry rytmicznie niesiony swym własnym prądem… — niesiony dokąd?
2. Źródło
Jeśli chcesz znaleźć źródło, musisz iść do góry, pod prąd. Przedzieraj się, szukaj, nie ustępuj, wiesz, że ono musi tu gdzieś być — Gdzie jesteś, źródło?… Gdzie jesteś, źródło?! Strumieniu, leśny strumieniu, odsłoń mi tajemnicę swego początku! (Cisza — dlaczego milczysz? Jakże starannie ukryłeś tajemnicę twego początku.) Pozwól mi wargi umoczyć w źródlanej wodzie