Ми не побачимось більше ніколи, І не потрібні ті зірвані квіти. Ти не побачиш, як так випадково, Буду один ще роками горіти.
Навчи мене, як тебе розлюбити, Бачити рідше? Дихати? Жити? Стерти із пам'яті мов і не бачив, Більше курити, вмирати на здачу?
Пити безбожно, забути про вікна, Димом завісити дряпані стіни. Не відчувати нічого більше. Гучно кричати, та тільки тихіше.
Пиши, твоє ім;я на стіні, Спіши, але без мене ні, Тікай, за тобою я, Забувай моє ім;я, Біжи, спливає наш час, Залишає лише тінь забутих нас, //Зникаю я//
Ти полетиш і забудеш невдовзі, Ніби мене і не пам'ятала... І не зустрінеш ти знов на порозі. Хоч не хотіла, та міцно тримала.
Так, я знайшов своє щастя й полон, В подиху, погляді, рухах твоїх. Ти тепер танеш як вранішній сон, І в телефоні твій голос затих.
Знаєш, напевно не було нічого, Все це наснилось мені позавчора. Та не потрібен нікому, ніколи. Так, я поганий. Так, я потвора.
Пиши, твоє ім;я на стіні, Спіши, але без мене ні, Тікай, за тобою я, Забувай моє ім;я, Біжи, спливає наш час, Залишає лише тінь забутих нас, //Зникаю я//