Єєє… моя залежність Я би з радістю когось спитав як мені жити дальше Та мудреці мене покинули на призволяще О Боже Хас ти ж на себе не подібний Та я не в бальних танцях і підтримка не потрібна І вже місяці як три я почав жити без рим Не написав, а ні слова, в моїх віршів карантин Слова затерті до дир, в мільйонів новий кумир На стінах знятих квартир намалював собі тир, І розстріляв усі стіни бо вони свідки подій, Хотів багатства, тож Харом мій персональний водій, І знову скажу що слова не залишились пустими, Краще б ви мовчали, залишайтесь німими Приспів Світло на тінь, серце на лід, Я поміняв долю на слід, Тишу на криш, щастя на мить. Я віддав все що мав та до болю вже звик, Ооооооууууу…… мооооя залееееежніііістттььь(2) ІІТак же сталось що я доьу місяцями не бачив А рідне місто за мною колись навряд чи заплаче Тут як і всюди підараси які вірять форматам Неважлива творчість, якщо нема зарплати, Я деградую як поет, бухаю як скажений, Я нікудишній друг, і аж ніяк не наречений, А ще є зайва вага, харчуюсь не по формулі, Та я ващє мудак, так пишуть бляді на формумі, А я втратив насолоду часу наче в’язень, І поганий мікрофон як завжди пересушує зв’язки, Якось все навколо стало наскільки звичним, І тільки рейтери коли сосуть ковтають глибше, ПРИСПІВ(2) Оооооууууу……моооооояяяяяяя заааалееееееежжнііііістьььььь(2)