Вночі вбивав живі книжки.
Немає трепету душі.
Поки з небес не зринула вона.
Була цвітінням сонця та щебетом пташок.
Вона - закохана в життя.
З її душі, свободної, як птах.
І річкою пустилась по світах.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1