не відчиняй мені не розглядай мене крізь призму зачарованих слів у сні
не полишай мене прокинувшись у теплій весні я тебе боюсь і з тобою бути хочу ти вітай мене щоночі біля прірви на краю
запам*ятай мене я вічно житиму під скронями твоїми мої пісні ти вже ми тонемо у вічній війні я тебе боюсь і з тобою бути хочу ти вітай мене щоночі біля прірви на краю
там де сідає туман сядь зі мною поговори хей, що за право ти мав так тримати мої думки в неволі
не відпускай я вічно житиму під скронями в твоїй голові