Супокій — святеє діло В супокійнії часи, Та сли в час війни та бою Ти зовеш до супокою — Зрадник або трус єси.
Бо коли народи в згоді Враз працюють, щоб природі Вирвать тайну не одну, В тьму життя влить світла досить, — Горе тому, хто підносить Самовільную війну.
Та коли в робучу пору В нашу хату і комору Закрадаєсь лиходій, Щоб здобуток наш розкрасти, Ще й на нас кайдани вкласти, — Чи й тоді святий спокій?..