Весь день йшов дощ за вікном моїм, По вулицях мов ти один... А люди дивились в вікна, Хапали очима краплі, Ніхто із нас був не винен І сльози того не варті.
Крізь сльози бачу як тремтять долоні Мов під дощем в твоєм полоні І бігти мені нікуди, А кидати все нізащо Та в двері чужі розкуті йти не стане краще
По лужам бігти в осінь І кричати "з мене досить" Звідки в тебе ті слова: "в останнє", Ті сльози бачу досі, Як в очах палає осінь Це і є кінець мого кохання.
В останнє бачу і в останнє мрію, В останнє плачу і в останнє вірю, Скажи що сказати треба, Залиш мені просто небо, Іти мені більш нікуди, Ми станемо просто люди