Час іде, він невпинно летить, А ти так і не маєш того, Чого так хотів.
Рік за роком іде і ти відчуваєш, Що вже не болить той клятий шрам, З давно забутих днів.
Їдеш в вагоні метро, а в руках телефон. У ньому відкритий альбом із твоїми фото. Купа друзів і мрій, спільних подій марафон. А тепер всі розбіглися, ніхто не був проти.
Приспів:
Пам'ятай - ти не сам. Ну і що, що ти тут, а вони там. Що ти тут, а вони там. Що з того? Тірім тім, тарум там. Не забувай про них, не забувай нікого.
Другий куплет:
І буває ж так пусто на душі. Ніби кожен день падає дощ, падає дощ, Холодний і сумний.
Тоді не пишуться вірші. І думки тікають зголови, і ти не ти, І світ навколо не такий.
Так сумно дивитись на тих, хто заблукав І не знає як вийти з лабіринту життя. На тих, хто ніколи не кохав І живе в цьому світі, як доросле дитя.
Приспів:
Пам'ятай - ти не сам. Ну і що, що ти тут, а вони там. Що ти тут, а вони там. Що з того? Тірім тім, тарум там. Не забувай про них, не забувай нікого.
___________________________________ пісня написана 07.10.2015