Там, де пісні лунали пташині,
Там, де ліси вмивались росою,
Горе і біль оселилися нині,
Приведені чиєюсь злою рукою.
Там, де сонце не сягало землі,
Не пробиваючись крізь крони зелені,
Пнями все всіяли люди лихі,
Стративши ліс, набили кишені
Сонця не видно за хмарами,
Що закривають неба блакить,
Жадобою розум затьмарений…
Все затопило, всюди вода:
Природа засіб знайшла відомстити.
Жадобою розум затьмарений…
Як ми могли це допустити?
The Symbioz еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3