Тебе побачивши сьогодні в метро, Майже одразу здогадалася, хто ти: Хіба ж забудеш погляд той, мов тавро? Хіба ж забудеш постать ту і чесноти?
Не принципово, знаєш, як тебе звати, Бо хочу я, щоб ти одне тільки знав, Що я люблю твого брата, я люблю твого брата, Я хочу, щоб ти йому то сказав! Я хочу, щоб ти йому то сказав!
У пошті - купа неодкритих листів, А я по вулиці, сомнамбула, ходжу. Твій брат усі мої думки захопив, Я його в будь-якій вітрині знаходжу!
Мій бос, естонець, змушує працювати, Гіпнотизує мене, мов той удав, Не хочу я працювати, бо люблю твого брата, Я хочу, щоб ти йому то сказав! Я хочу, щоб ти йому то сказав!
Ти не лякайся, ближче я підійду, А взагалі-то я особа приємна. Я лиш щоночі бачу сни, як в чаду, А в них твій брат - така істота об'ємна.
Обидва схожі ви на вашого тата, Тобі він, мабуть, більше розуму дав, Але люблю я не тебе, я люблю твого брата, Я хочу, щоб ти йому то сказав! Я хочу, щоб ти йому то сказав! Я хочу, щоб ти йому то сказав!