вечірнє місто з пластиліну й вати (йдеш мостом, тримаючись за ванти) під ліхтарем ти маєш стільки тіней, що можеш їх спокійно продавати. у кулаці тримаєш стільки пальців, що кожен напрям вірний, тож не парся, топчи батут асфальту та іди на спалах від кожного наступного стовпа.
куди не йди, між світлих плям і чорних дір, години - дим. і ними ти вже не можеш не дихати. і кожна нова тінь як вказівник, як поводир як ти