Дивлюсь, як на стелі ти малюєш зорі Обернув підлогу на безкрайнє поле Стану чистою рікою, щоб губитися в лісах Та застигну, щоб не стерти те, що ти намалював
Щойно намальований день Щойно вигаданий світ
Чисті сльози Добрий вітер На дорозі Дикі квіти Я загину Був чи не був На дорозі Що до неба
Одягаєш в барви, в ніжний світ кімнату Не встигаю квіти з білих стін збирати Стану лагідним повітрям, щоб торкнутись диких трав Щоб з собою в небо взяти все, що ти намалював