The Хостільня - Чиясь Чудова Весна (1993) | Текст песни

• Тексты песен
• The Хостільня
• Чиясь Чудова Весна (1993)

Де кипить земля, де шляхи важкі,
Він зробив поля, він проклав стежки.
Важке каміння в попіл розтирав
І втричі швидше Землю повертав.

Чогось чекав, когось шукав.

В круговерті снів, в водограї мрій
Нас з тобою вдвох забере лихий.
Він шепотів оці дванадцять слів,
Від них найглибший океан мілів.

І сто днів він чув спів.

Руки зими обгортали його,
Подих весни прокидав його із снів.

Давай.

Осінній холод, сильний вітер
ліс, кущі, ціпучі квіти,
Гори, недоступні скелі,
Зірки,згублені в пустелі...
Це загибель для самого.
Заховає всі дороги -
Щоразу саме так мина
Чиясь чудова весна.

Він пройшов усе, що волів пройти,
Він відкрив умить всі нові світи.
І врешті-решт знайшов маленький міст,
Там сяли обриси залізних міст.

Відчув великий страх. Це був останній шлях.

Він вагавсь іти і присів на край.
Чи це прірва в пекло чи сходи в рай -
Я мушу все одно цей крок зробить
Заради всіх, хто здатний так любить.

В цю саму мить, в цю саму мить.

Душі людей надихали його,
Душі тварин його спокій берегли,
Спокій і сон.

Весінні квіти, свіже листя,
ліхтарів нічних намисто
низка башт і плями вікон,
та провулків тонкі ріки -
це загибель для самого,
це ховає всі дороги,
щоразу саме так мина
чиясь чудова весна.

Тільки-но ніч над землею зійдеться,
Щось душу стискає і виє у серці.
Схід сонця та зорі - це все, що ти маєш.
Єдину, що любиш, ніколи не знайдеш.

Зустріти не встигнеш і навіть впізнати,
Та тільки не може надія вмирати.

Я вірю, я знаю, я чую, я бачу,
Десь там, серед вулиць, загублена плаче,
Ще вчора кохана, покинута нині,
Згорає благання в очах світло-синіх.

Я знаю, я бачу, я чую, я вірю,
Я хочу вернути любов і надію.

І хай всьому світові буде тісна,
Коли зацвіте ЇЇ ЧУДОВА ВЕСНА!

The Хостільня еще тексты