Як завжди починає дощити, І ти далеко, може це все залишити І втікти з тобою від усіх, Зустріти вперше наш перший сніг, Забути про сльози, буде тільки радість і сміх, ти зі мною, знаєш я твій, до бiса перемогу, я вiдмотаю сльози та тривогу, менi би зараз поцiлувати тебе знову, хоча б маленьку дозу, побачитись знову, змогу доторкнутись до твоїх рук, до солодких губ, але я тут, столиця великих можливостей, я так хочу вiд тебе дiтей, не забуду очей, вони прекраснi, я бачив тебе у вiснi, весiля де -я i ти, неможливо нашi мрii здійснити, поки-що, поки дощь ішов, а потiм снiг я в пам'ятi зберiг нашу зустрiч першу.. - Наша осiнь принесла нам випробування! Я твiй а ти моя! Назавжди навiчно, Ти пробач мене за все, бо для мене це все так не звично... - Я в москвi, а ти в лiтини i я хвилююсь як там ти, Не хворiй тебе благаю, Мiж нами така вiдстань кордони i мости, ти за все мене прости за ту ревнiсть і психи, я кохаю твою посмiшку, твої звички, те як ти говориш Коханий, ми зможемо разом усе, я буваю поганий, але це мине, кохаю я тебе, нехай звучить банально, але це правильно, тому що я з тобою, Ти не станеш чужою менi нiколи, І гори не такi вже не похитнi Вiдколи, ти зi мною, я сильний, ми разом вже три мiсяцi Про таку як ти тiльки мрiяти що чекає нас у кiнцi, я буду вiрити, що разом ми будемо завжди! - Наша осiнь принесла нам випробування! Я твiй а ти моя! Ти пробач мене за все, i те що зараз я не поряд