Поцілунок на прощання забере тепло твоє Знову море не востаннє вітер хвилі в сонце вб’є Омиває тихо берег, наші душі у воді І вітрила розриває, ми - забуті, ми - самі!
Там де горизонт Там де горизонт Там де горизонт
Бачиш сонце - то є небо, бачиш крила - то є птах Буревісник - вісник долі, а можливо просто птах Та приплив затягне рани на розірваних пісках Гребінь хвиля свій зламає в темноті морського дна