Любов і ненависть, я переконуюсь, - це фатум. Небо в моїх очах, воно продовжує мовчати. Нехай між нами прірва, довжиною в цілу вічність, І я запам'ятав, що ти полюбила ліричне. Твій чарівний погляд згадується лиш на мить, Він, як улюблена пісня, ніколи не набридне. Ти десь поруч, але залишаєшся примарною, І знаєш, не зі мною в тебе буде гарна пара. Жити спогадами нецікаво й дуже важко, Все переходить плавно від алегро до адажіо. Твої думки - це втеча із реальності насправді, Хотілося б знайти себе у них, розкрити карти. Я написав той вірш, але не прочитав тобі, Мені здається, що так швидко пролітають дні, А ти даруєш натхнення, воно зникає, як дим. Коли не буде в мене слів залишаться рядки.
Приспів: Цей біль всередині і як забути про нього? Куди зникають почуття? Є лише тривоги. (X2)
Цей біль всередині і як забути про нього? Куди зникають почуття? Є лише тривоги. На дні її очей заховані всі таємниці, Вона для когось - дурман, що тримає так міцно. (X2)