Погане відчуття немов жура одразу не мине, на жаль, не зникне І зовсім не нова сумна історія триватиме, доки ніхто не звикне До пустоти і днів мовчання, а в решті до марних пошуків нового, Між тим досі лишилося бажання торкнутись неї раптом, випадково. І зловить погляд знайомі вікна, і відстань бачу наче невелика, А все ж таки стає чомусь так прикро, що це тепер лише єдина втіха. І знов гадаєш – так має бути, і не наважишся ніяк збагнути, Що до кінця майже добігла казка, а втрачене не повернути.
Приспів: В мене погане відчуття, іншого шляху в нас нема. Чому ти питаєш мене про це та й навіщо?.. І не чіпляйся за слова, вже коловоротом голова. Ти не втримаєш більше те, чого втримати не змогла.
Не змогла втримати більше І не вийшло збрехати ліпше Та все рівно не стане гірше Частково пам’ять про це я знищив. Набридло шукати кращих змін, тож вихід один, вітаю твій почин Сміливий крок здолає втрати, ти маєш знати, що в них тепер ніхто не винен. Розірве навпіл що є сили жаль, по крихтам не зібрать єдине ціле Не перетнеться більше моя паралель з твоєю, а кривда полум’я згасила.