Я живу у маленькому світі,
Де навколо лиш груди каміння.
Тут повсюди видніються тіні,
Їх залишили дивні створіння
Та насправді я прагну нового.
Так хочеться стрибнути в вимір,
Де загублені душі у вирі
Вимальовують дивні фігури.
Серед ночі я інколи чую,
Як лунають віддалені крики.
Хто їх автор, не можу збагнути,
Та ж, на щастя, воно й нецікаво.
Вже не тягне вийти назовні,
Подивитись на світ за стіною,
Бо давно я не маю надії
Там зустріти когось з головою.
Я живу у маленькому світі,
Бо колись захотілося тиші,
А тепер я тут, певно, навіки
Сам на сам із своїми думками.ґ
Torolchuk еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 5