Ой, у полі три криниченьки, Любив козак три дівчиноньки: Чорнявую та білявую, Третю руду та поганую. Не всі ж тії та й сади цвітуть, Що весною розвиваються, Не всі ж тії та й вінчаються, Що любляться та кохаються. Половина тих садів цвіте, Половина розвивається. Одна пара та й вінчається, А другая розлучається. Чи я ж тобі та й не казала, Як стояли над криницею: Не їдь, милий, та у Крим по сіль, Бо застанеш молодицею! Не їдь, милий, та у Крим по сіль, Бо застанеш молодицею! Любив я тебе дівчиною, Любитиму й молодицею, А ще ж довго-довго, та й буду ждати, Докіль станеш удовицею! А ще ж довго-довго, та й буду ждати, Докіль станеш удовицею! «Скопировано с сайта www.karaoke.ru»