Кожна людина в своєму житті, переживає час, коли приходиться подумати над своїми помилками! Ти не була помилкою, ти стала уроком для мене , уроком, який вчить мене по сьогодні! Я дякую тобі, дякую за те – що ти просто була, та пам’ятай одне в.т.п.а.д
Неперевершина, ти знаєш напевно в той час Коли на дворі темно, дивлюсь у ввікно де маєш ти іти смиренно до мене Тебе нема. І в серці пустота, я звик, до твого голосу, твоєї ласки Ти так далеко в просторі, але так близько в серці Та що це , мила , я здатен співати терції Та ти любовна спеція, це тільки з вигляду Маленька і тендітна, ну а душа велика Ні ви не знаєте її, не знаєте те що знаю я. Для когось просто людина, для мене ВСЕ вона Замінить ліки. Підніме на ноги коли упав Зігріє ніжно і притулить уста Це не спроста я називав її янголом своїм Було нас двоє – як одне, кохання чистого прояв І вже пішли в історію, Ромео і Джульєтта Та ми не будемо ними, я новий світ створю!
Не поєднати страх , яких розтаяв у снах Не наче сніг на устах, а ми у різних містах І я на стриманій долі, граю не свої ролі Не ті що хочу, якісь убогі, кволі Не поєднати страх , яких розтаяв у снах Не наче сніг на устах, а ми у різних містах І я на стриманій долі, граю не свої ролі Без тебе - не ті що хочу, кволі!
Я знаю, ти незабула наше перше побачення, Банально, я не забув останнє Холодний вітер поселився на крилах кохання Про те для мене, повір, це все моє покарання! Не сумніваюсь в тому, що я приносив втому Пробач мені сліпому, пробач і прощу не плач Подивись на небо де наша зірка горить Така як ти яскрава, а що ти робиш в цю мить! Напевно спиш, біля тебе я у мріях засну Хай сниться сон, де гуляємо під унісон Над нами купідон , ы я кричу в мегафон що я кохаю тебе, що не відпущу тебе Проснувся, минуло десяток неділь і вже знайома біль, не гоїть рану сіль Я бачу ціль, що солодкий жовтень дав в мені в дарунок Твій поцілунок, для мене порятунок