Скажи мені (скажи), чи бувають інші світи? По суті в кожного свій світ, та не у всіх тісний Поринь у сни тепер тобою водить підсвідомість Я так робив не раз, та в дзеркалі вже не мій образ
Там були демони й омени, між нами більше не домени Тягнуть пазурі до мене в душу, від самої присутності сушить По тілу судороги, суть – там суд, тут вороги Заповіли нам згори, кожен невірний згорить.
Для них ти всього лиш пожива, вогонь а не кров йде по жилах. В житті типу на скелі як, та спасуться лиш ті хто у келіях. Бо за дзеркалами, хто фейм тут, там буде без слави, Думки лукаві, послання від Луки вам, аве!
У моді свінгери, тут явно не світ Гери, звірі Ці забирають нас у нас самих почавши з віри. Взірвуть твою свідомість звівши душу нанівець Тут ніби кожен з німбом та насправді зла взірець.
Приспів: Десь там за дзеркалами суто камери й екрани. Вони стежать за нами хапаючи душі в аркани. Та ми не помічаєм їх як духів що ходять крізь стіни. Сліпці, насправді навколо скрізь тіні.
А ми по дну тут бродим, так часто кращий бро – дим Буденність губить істину лишаючи брудним Будь ним - у глибині, не забувай куди ідем Спішити жити так, щоб спорудити свій Едем?
Та де, краще поглянь за вікна Повір, було потрачено не один вік на Біомасу біля мас й метафоричні метастази Амплітуда ампутує емпірично нові фази.