В тенетах глухої свідомості Виразка дикої люті. Відчужений стан невагомості, Всі молитви забуті. Закони моралі розклалися, Єдино праведні наміри З брехнею світів змішалися Архітектором власної камери. Під тонами самообману Поховано прозріння. Гучну лицемірну пошану В обмін на сліпе поклоніння. В лещатах чужого контролю – Рух недобитого звіра. Правдива втеча від болю – Наркотична пальміра. В тенетах слабкої свідомості Росте чергова пухлина. Страх, боязнь невідомості І збичована згорблена спина. Нові біологічні істоти – Големи другого сорту. Покоління втіх й позолоти, Декадансного акорду. Витирають пам’ять предків, змінюють колір шкіри, За надщерблені монети Перетворюються в звірів. Замалює, випалить чорним Крихку, хитку, недобиту Свідомість і наче жорна Розітре з попелом світу.