Vadym Fisher - Фіалок мерехтливий цвіт | Текст песни

• Тексты песен
• Vadym Fisher
• Фіалок мерехтливий цвіт

ранок вибухне багряним світанком на обрії
і ніщо не затьмарить його і кружлятиметься земля
й грандіозно спалахнуть перші сонячні промені
хтось очі відкриє, погляне - а ось і зима

хтось кліпне очима своїми й навколо вже літо
крокує поважно і змінює всі кольори навкруги
і взявшись за руки, до зірок лиш на ніч полетіти
час в тебе буде, звичайно? невже знову ні?

і любі фіалки, і зарево мрій, і дорога вночі у луги
і захід сонця сьогодні доволі урочисто сумний
і в серці щемить й щось бренить у очах
як ніколи, правда?

а хтось, відволікшись від книги, у думах подивиться в осінь,
на її яскраво червоне вбрання;
як вона роздягає дерева усі навмання...
грянуть весною дощі і прокинуться квіті духм'яні, розтане весь сніг
та щось у глибинах душі прошепоче тобі:
чому так швидко триває життя?!

їх ні на мить не зупиниш - догорають дні літа
і падають з нема нічного сріблясті вогні в тишині
хвилі б'ють скелі похилі
і будуть блукати не раз кораблі і долати моря човни
і звістки будуть приходить й листи долітатимуть в ваші оселі...
і все як завжди...

а стрілки секундні кружляють усе циферблатом
погляньте і зараз як рухаються вони
ще непомітніше перегортаються календарів сторінки
і блокнота "memories" заповнюються неспішно листки
і туман вкотре вкутав дороги, і в тумані одні...
прожиті звичайні невидимі в часі дні...

а зірки... що про їх скажеш у цьому вірші?
вони як завжди пам'ятають усе
і наших предків і тих, хто такої ж ночі дивився на них
тільки колись, у мереживі літ
хто розтався назважди під небом нічним...
чи зустрілися вперше чи мовчки дивилися в небосхил

і як завжди горизонту вогні та спати чомусь не охота мені
а завтра в путь в далекі краї...

і ранок вибухне багряним світанком на обрії
і ніщо не затьмарить його і кружлятиметься земля
й грандіозно спалахнуть перші сонячні промені
хтось очі відкриє, погляне -
а ось
і
зима

f.v.