Куплет1: Ми в оточенні людей, яких ненавидим. Ми в оточенні людей, де лицемірство перш за все. Де не ганяються за правдою, адже знають, що вона весь позитив у них вкраде. Їхні думки затуманені. У когось від наркотиків, у когось від любовних слів, які тепер усі ненавидять, адже вони брехливі завжди, та кажуть їх самі.
Пр: Але настане осінь: сумна, холодна, зав'януть рози. Дощ змиє всі сліди від крові. Можливо змиє всі гріхи або сховає сльози.
Куплет2: В наших очах біль, яка ховається... за посмішкою багатьох, за драпом чи таблетками. Думки складають на листі, який ми потім спалюєм і винні в цьому ми самі. Ми один одного ненавидим. Та ненависть свою ми знов сховаємо у дим.
Пр: Але настане осінь: сумна, холодна, зав'януть рози. Дощ змиє всі сліди від крові. Можливо змиє всі гріхи або сховає сльози.