Як важко не плакати в дану хвилину, Як важко дивитись, на весь цей хаос. Невже Україно, ми не натерпілись? Невже ми не вільні, нам що не вдалось?
За що ж тоді пало, в нас стільки героїв? За що ж ми молилися стільки часу? Коли нашу неньку, без нашої волі, Всі рвуть на частини, без краплі жалю….
Як можна казати, що Крим – це не ненька? Як можна казати, що Схід – це «Москва»? Невже не стискається серце раненько? Невже тільки гроші в умі? Це ганьба!
У всіх регіонах, кричать щоб почули! Достатньо вже крові, достатньо сповна! Як тяжко було нам, чи ви вже забули? Храніть Україну, вона в нас одна!
Приспів: Україна – рідна ненько моя Я прошу не корися нікому, Це все наша, велика , козацька сімя До останього подиху, й не здамося зроду.. Й не здамося зроду…
2 куплет: Ми тисячу років за щастя боролись, І скільки же смутку в житті в нас було Та ми українці, ми не покорились Давайте покажемо, що ми тут давно
Хай знають, хай бачать, що ми всі єдині Багато народів у нас тут жило Ми браття ми сестри і ми у родині Усе переборемо, як у кіно
Заради небесної сотні героїв Хай тліють між нами, всі наші кордони Для нашої долі і так не простої Покажемо всім ми, якої породи
Я вірю, я знаю, молюся за всіх нас Не кривдьте ви неньку, держіть щоб не впала Я славлю країну, в якій народилась Бо це Україна, Героям – Слава.