Повільно їду по донецькому шосе Минуло місто Павлоград Заводи, шахти, донецько-вугільний басейн Дорога в пекло, говорять. Мій друг живе у місті Краматорьску Він на заводі винятковий сталевар Не п’є не курить, носить гарну вишиванку І вболіває за «Шахтар» Донецький край суворий і містичний Мій байк туди мене несе Він не радянський і не комуністичний Індустріальний, от і все
Я розвертаюсь в протилежний бік країни На захід їду, де Бандера і УПА У кожній хаті причаївся іржавий шмайсер І русофобство розквіта Нехай говорять, дурні завжди щось говорять А Львів стоїть, як сотні років тут стояв Казати погане може хворий або злодій Або у Львові не бував Галицький край суворий і містичний Мій байк туди мене несе Він не фашистський, він не злий і не цинічний Він непокірний, от і все
Нарешті Крим, моря Чорного - перлина Комусь відпустка, а для когось рідний дім Тут росіяни, українці і татари І сонця вистачало всім Я не герой і лізу першим в бійку Але свого я нікому не віддам Багато чули ми про братні народи Вже знаєм вартість цим словам Таврійський край суворий і містичний Мій байк туди мене несе Він не російський, не турецький ані грецький Він український, от і все
Доволі штампів і брудних обвинувачень Я скрізь буваю, де мій байк мене несе Скрізь гарні люди, від Франківська до Луганська Це Україна – от і все