КРОКУЮЧИ У НЕБУТТЯ
Зів’ялі надії встелили цей шлях,
Крізь яри, що засипані трупами мрій
І бажаннями скутими у ланцюгах
Між якими душа твоя в’ється мов змій…
Повільно крокуючи у небуття,
Із собою на серці волочиш тягар,
Що продали тобі за твої почуття,
У подяку за цей непотрібний «товар»…
Примари минулого крізь браму споминів
Вийдуть назовні аби поживитись
Твоїми думками, що в сонячних променях,
Й досі не встигли пітьмі підкоритись…
Не має потреби чинити супротив
Бо доля забрала у тебе всі сили
Тепер ти і сам всього цього не проти,
Аби вже нарешті спочити в могилі…
Virgin Whore еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1