Не зрозумілий мій почерк, для очей твоїх, Мікрофон перебиває, годинник досі стоїть. На столі брудний лист, та ніяк ручка не пише, У голові б’ється серце, а у душі кричить тиша. Опитування, сердечка, коментарі на стіні, Знову лицемірите, знову лестите мені. «Ой, привіт Віталік, я так альбом чекаю, Він такий крутий, мені аж бюстгальтер зриває. Давай підемо погуляти, ти такий крутий репер, Про кого пісня Я Тебе? Тобі дівчини не треба?» Ваші розмови за спиною, мені уже у горлі, Скажіть правду, бо я уже надто хворий. Ви жартуєте, чи дійсно кажете серйозно, Я вам винен трек, а ви мені взамін нічого! Ось тримай його, візьми, тільки не подавися, В список боржників подивися, тому що ти помилився.
Приспів: Що я вам винен? Коли ви мені сіли на голову, Що я вам винен? Коли ще й нагло звісили ноги. Дослухай останній трек, або вимкни його зараз, Не вимагай від мене більшого, бо це тільки початок. (2 рази)
Хлопець який випустив альбом, в шістнадцять років, Пів року практики, ти його послухати не проти? Він тобі не Like? Кинеш в нього каменем? Думав буде таке як: На Відміну, ШПАК чи Гаврик?! Можеш закривати вуха ватою, і кричати ФУУУ! «Нашо нам V.I.T.? Ми слухаємо Каменську. Але більше любимо Потапа, та його команду» Після їхніх пісень, потрібно пити валер’янку. Але після моїх, пораджу випити анальгін, Знаєш Олексій, ми з тобою не одні такі. Яких ніхто не поважає, або слухають бовдури, Яким головне хороший піар, та побриті бороди. В кого бабок більше, той забув про манери, Їздить на чорній бесі, та співає під фанеру. А в загальному, основна вина, не ваша а моя, Тому це є…незакінчена власна історія…