Друзі, родина зібрались до хати, Радитись за кого дочку з роду віддавати; Діва-Ружа. Зібрались до хати, Радитись за кого дочку з роду віддавати;
Будуть в родині у тебе купці, В них землі із золота, тугі гаманці; Діва-Ружа. У тебе купці, В них землі із золота, тугі гаманці;
У суботу новину по краю рознесли, В понеділок страви різні вже робити почали; Діва-Ружа. По країні рознесли, В понеділок страви різні вже робити почали;
В четвер меди й пива положили у стодолу, В суботу вже всі сіли до шлюбного столу; Діва-Ружа. Положили у стодолу, В суботу вже всі сіли до шлюбного столу;
П'ють гості день, гуляють вже два, Та мужу наречена свого тіла не дава; Діва-Ружа. Гуляють вже два, Та мужу наречена свого тіла не дава;
П'ють день і два, і три дні поспіль, Та все ще холодна є шлюбна постіль; Діва-Ружа. І три дні поспіль, Та все ще холодна є шлюбна постіль;
Тут ратний воїн заходить до хати, Стерті на ньому подертії лати; Діва-Ружа. Заходить до хати, Стерті на ньому подертії лати;
Заходить воїн, сідає до столу, Про битви великі, що були, веде розмову; Діва-Ружа. сідає до столу, Про битви великі, що були, веде розмову;
Невістка тут вийшла нишком за поріг, Та й у чистеє поле стала бігти з усіх ніг; Діва-Ружа. Нишком за поріг, Та й у чистеє поле стала бігти з усіх ніг;
Ось поле вона перебігла легенько, Там воїна кінь стояв не далеченько; Діва-Ружа. Перебігла легенько, Там воїна кінь стояв не далеченько;
Воїн її миттю на коня підняв, Та й в степ він широкий вночі поскакав; Діва-Ружа. На коня підняв, Та й в степ він широкий вночі поскакав;
Бачу по пальцям тендітним твоїм, Що золоті перстені є не знані їм; Діва-Ружа. По пальцям твоїм, Що золоті перстені є не знані їм;
Бачу по косах твоїх золотих, Що шлюбний вінець там не довго бути встиг; Діва-Ружа. Твоїх золотих, Що шлюбний вінець там не довго бути встиг;
Бачу по персах білих твоїх, Що дітей ще годувати не доводилося їм; Діва-Ружа. По персах твоїх, Що дітей ще годувати не доводилося їм;
Із милим діва була у ту ніч, Відкинувши всі докори і смуток своїх віч; Діва-Ружа. Була у ту ніч, Відкинувши всі докори і смуток своїх віч;