Я цілий день тебе не бачила. Холодний день, а я вся сталася гаряча, як зоря. Але не сяяла. Була біда, а стала музика. Плела вінок, ходила в гості. Я не дійшла. Здається, зникла на межі твоїх думок, Твоєї далечі. А ти не плач. А ти не плач, Бо я ж не плачу.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю. Ти лягаєш спати, і я не дихаю До ранку, до ранку і аж до світанку Сама я. Як без місяця зоря.
Ніхто не чув, як я співала. Ніхто не чув. Моя душа іще не знала, Що ти є, а вже любила. І то вона – не я, тобі відкрила. І цілий день все чула пташечка. Моя одна. Я так ніколи не співала для людей Своїх мінорів. Моя одна, я цілий день Просила волі.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю. Ти лягаєш спати, і я не дихаю До ранку, до ранку і аж до світанку Сама я. Як без місяця зоря.