Сьогодні вночі забрали тебе, А я вже й забула, що ти кулемет. Ти більше потрібен на першому фронті, Ніж мені. Сьогодні вночі загрюкали в двері, І я в сніжно-білій простій сорочці Стояла босоніж, у напівдрімоті, У пітьмі.
Відкриваю: Все, що ми змогли - Триста років Без війни.
За очі печальні, за руки твої Я хворим нутром полюбила тебе І стала вся біла, і вже не марніла, І жила. Та в тьмяне вікно раптом впала мара, Спроможная бити у міднії дзвони, І всіх засліпила, на чорних вітрилах Повела.
Відкриваю: Все, що ми змогли - Триста років Без війни. Без війни. Без війни.
Сьогодні вночі забрали тебе, А я вже й забула, що ти кулемет. Ти більше потрібен на першому фронті, Ніж мені.