Знаєте, не так дії, калічать тіло, як слова ранять душу,пронизають уміло, прямо до серця, туди до глибини, воно знайде все, що ховаєш ти, від близьких, та і від самого - себе, щоб ніхто не знав, що на душі у тебе. Правда одна, кохання в світі багато, і ти сам обирай, що тобі обрати варто, душу, тіло, кохання чи ту правду, що обмежує тебе, поставивши варту, але всі чомусь, обрали кохання, а вона брехлива сука,брехня усі зізнання. Ну а що слова, вони сильні друже, ними можна, навіть тебе замучить, але без правди вони ніщо, думай сам обирати тобі що?
Біль слів, у тебе в глибені біль слів, і де винні, болі багато, але правда одна, що винна вона....лише вона...
Кохати більше не буду, це моє тобі слово, думай як хочиш, може це навіть умова, але я більше не хочу бути коханим, буду сидыти тут, із серцем рваним, і все що було, заховаю в глубині, не дивися на мне, краще йди!