Йду по тихому місту,задумуюсь в мелодії Чому і далі мінори манять мене на самоті Чому і далі згадую тебе,чому не можу забути І тихо прокручую думку-нас вже не вернути
А так хотів з тобою разом зустріти старість Ще не зрозумів,що ти це просто манекен Замучився тобі без взаємності дарувати радість Почав дарувати її собі,точніше мій стакан
Черговий обман мене доводив вже до болі і сліз І так тіло ламало,коли знову тягувся до валіз Хотів поміняти життя,хотів поміняти місто Але далі не наважувася,і знову з братаном по сто
І так проходять мої дні,роки.не почув ще рідного слова За весь цей час так небагато в собі поміняв Знову навушники-плеєр,річка і на школу Біля якої зустрів тебе,там знову за бокал