Умытылды откен кундер Сезімді кинамай мені жібер Бакытты кун елес болып калады ма Жаралы мун озім калдым жагада Тагы да кун сені ойлай берем Елесінді сагынып куні мен жылай берем Журекті жылатпашы тозімді сынатпашы Кайтарып откен кунді кайтадан кулатпашы
Коздерім акымак сені неліктен суйіп калд Журегім айыпты сені неліктен унатты Откен кундер журекке жара калдырды Келбетін аяусыз козіме так тусірді Не істеймін енді конілім менін белгісіз Озімді кінәләп басымды таска согамын Айыпты мен айыпты мен Сені суйіп калган ушін окінем Ксы Бакытты бол жаным журегімнін багым Сен ойлап неге куні туні сагынамын Алайда амал жок конемін тагдырга Канша сені ойлап журегім жыласада Кетпеші касымнан деп Сені гана суйемін деп Откен кундер оралмайды окінішті
Айыптама мені осынын бәріне Кеттіп калдын сезімді тыстап озгеге Кінәлі екеуміз жаным шынында да Багаламадык сезімді алайда Мен киналдым жаным сен ушін Тозімді салып сезімді сактап калу ушін Не керек айтшы озіме кайтшы Коз жасымен азаптап сорлады
Амалым жок сені жіберемін озгеге Журегім сепепші біледі бәрін де Кунәхармын каргы сатсын осындай махаббатка Сен де дым сезімімн болмаган айтшы осылай болама Айып етпе сені умытамын жаным шештім Кыз едін тәрбиелі маган адал журекпен суйетін Енді ешкандай әлемде дым озгермейді Канаты сынган калган жалыгз буркітпеймін