Якби я міг хоч раз вернутися в минуле. Ми мабуть були б назавжди удвох красуне. Я б все змінив, але все що було так швидко промайнуло. Здається деякий час, а вже інший малюнок.
Ти з небес подарунок, але надісланий не мені. Залишився лиш спогадів пакунок, і залишок мрій. І тільки ти в моє похмуре життя, вчасно приносила сяйво. Всі негаразди й проблеми, і навіть думки негативні минали негайно.
Ти малювала на чорному фоні лише кольоровими фарбами. І здавалось ідеально, і один в одному тонути мали б ми. Та доля на нас з тобою накинула зовсім інші плани. І замість щастя надіслала вона страждання і душевні рани.
Але дотепер їй на зло, біжу за тобою я знов. Й крізь минуле, крізь стіни часу, я з вірою в серці шукаю ту любов. Ті очі казково-зелені, й усмішку чарівну ту. Обдаруй всім цим, тим самим ти мене врятуй.
Не тікай від мене, я прошу, хоч на хвилинку зупинись. Я щодуж намагаюсь наздогнати тебе, а ти летиш у ввись. Але впіймати тебе вже практично я не маю жодних сил. І я не можу, і навіть якщо б міг то тебе б ніколи не відпустив.
Кожного разу, закриваючи очі, думки про тебе просто чарівні. Жодної фрази, не чув я від ночі, хоча звертався до неї наївно. Питав порад у людей, але нажаль, не допомагали вони. Шукав ряд різних ідей, і тебе я бажав, і бажатиму завжди.
І скільки запитань є у мене, про нас, до небесних старійшин І просто нестерпно, уявити, що тобі потрібен хтось інший Після твого приходу, мій брудний світ став набагато чистішим. А ти приходь хоча б у снах...приходь частіше...