Краплями осіннього дощу Омиваю твоє оьоиччя Скільки болі і скільки розпачу Нам несе це сірк повітря Сильними якими ми були Що зроьила та клята осінь Нас позбавила вона весни І на віки вкрала мій спокій Скільки ще треба тобі? Забирай до останньої копійки Хочеш навіть душу забери Аье любов мою чіпати не смій ти Занеси мене зима в свої сніги Бо без волі я сонця не хочу Вже не хочу тої я весни І насправді жити не хочу
Приспів Неси зима мене неси В свої ти крижані руїни Та знай, що доберусь я до весни Зламавши всі твої стіни Неси зима мене неси В свої ти крижані руїни Та знай що доберусь я до весни зламавши всі твої стіни
Скільки ж ти забрала братів І спаскудила рідну землю Скільки ж ще треба тобі Забирай до останнього щебню Матінку мою залиш мені І не смій ти з неї знущатись Бо згоришту козацькому вогні І не буде куди повертатись