(Переклад В. Федоренко) Є місто золоте під небом голубим І зіронька яскравая виблискує над ним А в місті тому сад, там квіти запашні, Гуляють звірі в тім саду незнаної краси.
Один - мов жовтий вогнегривий лев, А другий - віл, що сповнений очей* З ними золотий орел небесний, Погляд чий і світлий, й незабутній.
В блакитних небесах горить ясна зоря, Вона твоя, о янголе, вона завжди твоя. Як любиш ти когось, любитимуть й тебе... Хай в дивовижний сад отой зоря тебе веде.
Тебе зустріне вогнегривий лев І синій віл, що сповнений очей; З ними золотий орел небесний Погляд чий і світлий, й незабутній.