Чому осінь приходить непомітно і враз? Тоді сонця не досить, і втікає десь час. Тоді листя жовтіє міддю стертих монет, Тоді дощ нас жаліє під осінній сонет.
Приспів: Чому вітер жорстокий обриває листки? Жаль, що він один одинокий, як таємні думки. Жаль, що радість жбурляє у жовтневий вогонь, Жаль - бо він пожирає мудрий змучених скронь.
Чому небо мінливе лицемірить всім нам? Вже й воно є зрадливим як вересневий туман. Вже листопад похмурий оголює все, Шепче голос забутий, і ця осінь пройде.