Ти говориш давно вже набридлі слова. Я й без тебе їх знаю, це вже не новина, Я ж признався тобі про своє каяття, А ти не питаєш, у чому вина.
Ти ж далі говориш. Краще бути глухим, Ніж чути все знову, і так без кінця. Невже ти не бачиш, що тобі став чужим, І для нас це обох вже закінчена гра.