Сірка ти знаєш куме мій Сірка собаку мойого Пішов раз я на полювання з ним у зимку це було Рушницю взяв з собой, та ще і пістолєт. Да! І думав що відмідь тодіся не врятує нєт
Пішов з Cірком на полювання, ага, я це казав, Пішов раз я на відмідя Сірка з собою взяв Сірко собака мій пішов зі мной на ведмедя А шо із того було я роскажу погодя
Запхав в рушницю в два стволи тугого жакана Ведмедя думав завалить чи може кабана З тваринами ціма у мене давняя война То ж думав справді я тоді, що ведмедю хана
І от прямую лісом та і бачу пагорба Там може справді спить ведмідь чи може то кабан Сірко за мной біжить ти знаєш куме то мій пес Як я іду на ведмедя беру його в лєс
Якщо берлога із медведєм де ж там голова Ведмедя мудро вполювать то не прості слова І бачу я із дірочки на пагорбі щось дмить То точно є берлога і там лежіть ведмідь
Чи може то помилка є оптіческий обман І то є не берлога і там сидить кабан Та мені страшно не було, рушницю ж я узяв Сірко собака мій мене із заду прикривав
Якщо берлога поруч то нема шляху назад Важливо знать, де голова, а де ведмедя зад Якщо нема шляху назад, то є "питання два" І де в берлоги зад, а де, звиняюсь, голова
Пулять в ведмедя навмання - то виглядає тупо Важливо перш за все дізнатись, де голова, де дупа Є у берлоги горби два, один є трохи нищий Там мусить бути голова, а другий трохи вищий
Того не розумію я й Сірко - то мій собака Де ж у берлоги голова, а де, звиняюсь
Забив собі у люльку трохи доброго табака Бо ми не палимо с Сірком, Сірко - то мій собака Налив сам собі одну, куме, бо в мене ще є А Сірко, собака мій, то він горілки не п'є
Тож націлив я рушницю та влупав два жакана Туди, де голова, чи в ведмедя, чи в кабана Влупив та й затаївся, сам дихалку причаїв І з ведмедем покінчено, бо думаю, влучив
І раптом сзаду щось важке мені на плечи - гець Чи то ведмідь, чи то кабан, все думаю - капець А сам і бачу, шо Сірко, і шо Сірко, то чую я І розумію, шо Сірко та сру не переставая