Навчивася бути лицеміром, І не цінувати вашу віру. Навчили ви мене брехати, Так в мені померла правда. Мене навчили змалку, Як кидать людей під танки. І забувать про все це зранку.... Скажи, що це не гарно, І скажи, що надто хам я, Нікого не кохав я, Ніколи не мовчав так, Марно.
Та, як тут мовчати,коли на порозі війна? І, що нам втрачати,у нас і так нічого нема! Це Україна, українська душа. Її катувала, та вона ще жива. Так вперто тримає у грудях життя Кривава зима, після неї країна не та Ми разом брат за брата Зрадникам час за грати І коли весь світ каскадом грає канонаду Наче шум від водоспаду Це героїв крич, що на захист стали. Українець, вірний навіть і під градом. І коли герой останній падав Небеса палали У скронях даве де моє завтра, ви його вкрали Вирвали, в багно втоптали І втопили в тарі. Я не вірив в Бога Та на фронт тепер близька дорога І Ворог сіє порох біля двору Я кричу до тебе І навколо плачуть верби Я не хочу смерті Та пробач мене за слова ті перті Душі порятуй і поряд будь Коли впаду, і землі тіло предадуть Мене ніде не ждуть Я один лежу І Господь Тебе я жду Ти прийди і поможи. Ісус Святий винних накажи І Суд Твій нам яви.