Пам'ятаю той день , як сьогодні. Я гуляв парком, йшов теплий літній дощ. І раптом , я побачив Тебе, лише на мить. Але цієї миті для мене було достатньо.
Краплі дощу на твоєму обличі. Я так хочу бути до Тебе ближче. Твій ніжний стан з розуму мене зводить. І зупинився час..
Ти - наче примара. Бажаю відчути Твій дотик, Твій погляд. Але це неможливо...
Кожного ранку ми б прокидались разом, Радіючи дню, і керували б часом. Лише ТИ і Я - цього б на м було достатньо.. Але це не можливо, бо..