В борьбі з самим собою кидаюся до бою В війні один я борюся з юрбою Моїх я моїх мрій і моїх ідеалів Забутих незакінчених не програних фіналів В постійній суєті життя іду кудись далеко Я падаю встаю іду і знову так нелегко Проходять дні біжуть роки все йде невпинним шляхом Вирубуємо ворогів одним потужним махом Лишень не забувати хто ти в житті за фахом Повір пройде цей час і ти з пробитим дахом Хвороба прогресує помалу вимираємо Морально вбиті українці по світу гуляємо 2 Хтось дихає мені всід але цього не видно І проти мене тінь моя посміхнута єхидно Не подолаєш ти мене це моя правда Мені судолсь виграти хоч брат проти брата Зупиняючися тут не забувати що ти людина а не звір але готова рвати Готова все ламати потовкуючи шлях Незабувай це твій бій і все в твоїх руках Лишень один невірний крок і більше ти тут не ігрок По всьому тілі біль і шок а в голові сотня думок Що перемога близько але літаєш низько Повір у себе в свої сили бо ворог дуже близько Але це твій останній раунд і перемога лиш нокаут Всю злість клади в удар і натиск кнопки аут Із перемогою в війні в вінйі з самим собою Ти не програв ти переміг вирішив свою долю Не втративши нічого ти зберіг свою волю Не потонувши в перемішку з сліпою юрбою Ти чемпіон серед усіх тих хто слова на вітер Кидає без думок про наслідки і витерп Усі вопробування послані десь там із вищих До свого щастя стоїш десь уже ближче Ти там живий ти переміг Ти чемпіон та голос уже стих Навколішки стоїть твоя тінь вже поборена Ти виграв битву ти герой ну а вона вже скорена Від смаку перемоги зловив моральний шок Ця битва ваграна тобою усе кінець стоп