Просто сам відчуваєш що ти в ямі Настрій на мінусі рахуєш дні До фіналу або антракту спектаклю Життя театр а ми тут актори всі І сам вибрав свою роль і не подумав І вже змінити її шанси нульові Тепер карати себе пізно напевно Вчинки докажуть хто прав а хто в брехні Нема чого випускати монстрів на волю Це не оцінить ніхто повірте мені Коли одним тупим боягузливим вчинком Ти перекреслив десяток хороших своїх Коли віра була а тепер нема Ти залишаєшся на дні свого плей листа Шукаєш правди а її нема Нічого взагалі і гнила душа Змінив би швидко але тепер пізно Та й оправдання шукати вже гидко Актор втомився антракт настав чисто У кожного є вчинки за які тобі встидно