1 КУПЛЕТ Що дня одне і теж від цього я убитий Вже так дістали будні ці і настрій перебитий Мене просто міняло ламало било вбивало Забував про біль та забивало і забувало Коли чекали мене часу було мало Та схаменувся пізно і знову як не бувало Та біль моя завжди пролітала з часом Бувало поверталася і ніби сльозогінним газом Хотіла добивати бити ламати Та зціпеніло забивав починав міняти Своє життя свої почуття Щоб здобувати нові відчуття Нові ідеї нові почуття Злети і нові падіння Щоб знову бачити яке життя І зрозуміти що знову схибив я ПРИСПІВ Якщо ти схибив знову ТАК ТРЕБА Якщо погано на душі ТАК ТРЕБА Якщо не бачиш неба ТАК ТРЕБА Якщо ти знову падаєш ТАК ТРЕБА
2 КУПЛЕТ Не раз переконався що не лікує час Він просто накриває собою гори образ Таке не забувається скажи мені які? Та все одно лайно вспливає на весні І все на купу далі і все іде по новому Горе ти заливаєш стаканами по повному З багатими ідеями і обличчям тьмяним Самому противно бачити себе п’яним Знову зупинка серця забута інформація Життя це чорно-білі клавіші в думках прострація Вже не турбує криза і ці перипетії І знову все як було бачиш себе в дії Поламаний світогляд і нові надії Розбиті наші мрії мозок повільно мліє Ми гнемося підтиском ми напрягаємось Але ніколи ми не зламаємось