Ти лежиш на дні соціальної ями В павутинні своїх шляхів Намагаєшся знайти людей, але бачиш Комах та пацюків Там у центрі своєї пастки Почуєш тремтливий звук Невагомою ходою до тебе наближається Брудний павук
То я... Та не лякайся Тебе не скривджу я Любов моя На смерть не сподівайся
Моя сила краса моїх візерунків Куди їм усім?! Я може тебе зґвалтую А може все таки з'їм Моя сила краса моїх візерунків Куди їм усім Я може тебе зґвалтую А може все таки З'їм!
Бийся, бийся серед свого павутиння Кричи від самоти А згадай-но краще як сама мені Допомагала його плести Ти тепер на дні, у глибині А гадала, що зійде з рук Через те сюди потрапила люба Що ти сама павук
Та все ж Не лякайся Тебе не скривджу я Любов моя Втекти не намагайся
Моя сила краса моїх візерунків Куди їм усім Я може тебе зґвалтую А може все таки з'їм Моя сила краса моїх візерунків Куди їм усім Я може тебе зґвалтую А може все таки З'їм!
У кожнім випадку тебе Тепер знайдуть лиш у павутинні, у павутинні У кожнім випадку тебе Тепер знайдуть лиш у павутинні, у павутинні