Через мої окуляри Я часто бачу – шо буде – шо буде з нами, Такi окуляри! Куда ми з вами живемо? Хтось каже: нам то не треба – «кому это надо»! І лишається заду.
Через мої окуляри Всьо виглядає яснiше - ну зовсiм як правда. І може навчити. Може навчити хотiти, Може навчити любити, Любити платити! Шоби потiм цiнити!
(х2) Наше життя – то мiнне поле Куда не сунься – чужi навколо Надiйся на себе – своїх може й не буде В нас є тiльки ми – красиві люди
(красиві люди, красиві люди)
Наше життя – то мiнне поле Куда не сунься – чужi навколо Надiйся на себе – своїх може й не буде В нас є тiльки ми – красиві люди